0 Shares 606 Views

2016. Україна. Боротьба за історичну пам’ять: різні виміри

Кожного року в Україні наприкінці листопада відзначається День пам’яті жертв Голодомору. Стандартно, масово: квіти, свічки, екскурсії. І останнім часом, як протидія офіціозу, в суспільстві посилюється несприйняття цієї теми. Особливо молоддю, більшість якої не може сформулювати, що таке геноцид, тоталітаризм, Голодомор. Мало хто розуміє значення широко вживаних у 30-ті рр. слів “буксири”, “чорна дошка”, “підкуркульник”, “трудодень”. Прізвища Молотова, Кагановича, Постишева і навіть Леніна та Сталіна не викликають у багатьох жодних емоцій.  Але майже в кожній українській родині є жертви, що загинули в ті часи, якщо не від голоду, то від арештів, депортацій, розкуркулення…

Саме тому варто про це говорити, згадувати, вивчати ті страшні події. От тільки як саме? Чи треба називати винуватців? Шукати відповіді на запитання: чому? З’ясовувати, чи були незгодні з діями радянської влади в 30-х роках? І як можна було чинити опір в той час?

Події сьогодення змушують нас замислюватися і порівнювати політику  та методи сталінського СРСР та сучасної Росії.  Ми знаємо, що виживає лише той народ, що чинить опір. Отже, боротьба триває… Вже майже вже три роки Україна бореться з агресором. Наш народ сьогодні знову, власне, бореться за право на  існування.

Саме тому і важлива боротьба за збереження пам’яті про наших бабусь та дідусів, яким випало жити у ті часи. Але як і за що боротися зараз,  у 2016? Кожен з нас розуміє це по-своєму. Наприклад, збирають кошти на меморіали. Так, завдяки спільним зусиллям в грудні 2016 р. з’явиться в Кальярі (Сардинія) пам’ятник жертвам Голодомору. На офіційному рівні також іде боротьба — нещодавно Верховна Рада звернулася з відозвою до парламентів світу про визнання Голодомору геноцидом українців.

Пошук нових форм та методів донесення правди про Голодомори спонукав благодійників заснувати конкурс “Приз Гарета Джоунза”. І як вшанування пам’яті цього мужнього журналіста та мільйонів загиблих, як продовження боротьби за історичну правду — цей  конкурс для журналістів вже втретє відбувся в Україні.

Метою конкурсу було спонукати учасників та читачів наданих статей думати та аналізувати. Цьогорічна тема звучала як “Гарет Джоунз —Голодомор — Боротьба”.  На конкурс було надіслано 63 статті, і з них жюрі обрало 7 статей, що в повній мірі відповідали вимогам конкурсу. Якщо проаналізувати зміст всіх текстів, складається багатовимірна картина різних варіантів боротьби. Раджу познайомитися із цими роботами, кожна з яких по-своєму висвітлює тему:

Перше місце – Катерина Кіндрась за статтю “Справа Віктора Кравченка”

Друге місце – Тетяна Кудря за статтю “Боротьба триває… ”

Третє місце – Віталій Портніков за статтю “Народ повстань”

Четверте й п’яте місце – Микола Рубанець за статтю “Голодомор 1946-1947 рр. у Чернівецькій області – боротьба за виживання” та Ігор Загребельний за статтю “Сльози, що роз’їдають сталь”

Шосте місце – Володимир Стецюк за статтю “Хронічний геноцид в центрі Європи”

Сьоме місце – Наталія Осипчук за статтю “…То душі мертвих промовляють”.

Переможниця Катерина Кіндрась, що мешкає зараз у США, передала свій приз на започаткування фонду для  спорудження пам’ятника  Голодомору на своїй батьківщині в  Житомирщині.

Церемонія нагородження призерів відбулась 8-го грудня у Києво-Могилянській академії. Пропонуємо вам переглянути, як це відбувалося.

Фото та монтаж — Євгенія Козловська


Новини партнерів